Біографія ярослава мудрого

Ярослав Владимирович Мудрый (978-1054) — ростовский и новгородский князь, великий князь Киевский, сын крестителя Руси. После многочисленных сражений со своими братьями он смог обезопасить южные и западные границы государства. Также во время правления Ярослава были установлены династические связи с европейскими странами. Именно при нём составили «Русскую правду». Кроме того, при этом государственном деятеле были сооружены Золотые вороты, Печерский монастырь и Софийский собор в Киеве. Чтобы смягчить зависимость русской православной церкви от Византии, правитель направил в храм своего митрополита Иллариона.

Родственные связи

Среди историков ведутся дискуссии насчёт лет жизни Ярослава, однако большинство из них придерживается версии о 978 годе рождения. Он появился на свет в семье князя Владимира Святославовича, окрестившего Киевскую Русь. Матерью государственного деятеля была Рогнеда Рогволодовна.

Уже в 987 г. он получил титул Ростовского князя. Именно в этом году был основан город под названием Ярославль. Поскольку мальчик был совсем юным, к нему приставили кормильца и воеводу Буды. Тот помогал правителю освоиться, впоследствии он стал ближайшим соратником Ярослава.


После смерти Вышеслава в 1010 г. Ярослава признали князем Новгорода. В 1014 г. он впервые отказался выплачивать дань Киеву, что привело к разногласиям с отцом Владимиром, на тот момент стоявшим во главе государства. Тот рассвирепел, начал готовить поход, чтобы наказать сына. Однако позже он заболел и скоропостижно скончался.

Задачу по усмирению брата взяли на себя другие сыновья Владимира. С 1015 г. начались конфликты Ярослава со Святополком Окаянным и Мстиславом Тмутараканским. Они длились несколько лет. За это время границы государства несколько раз перемещались.

Конфликты с братьями

Когда Владимир погиб, его место занял Святополк. Ему пришлось уничтожить троих братьев, чтобы сохранить власть. От рук наёмных убийц правителя умерли Борис, Святослав и Глеб. Эта судьба ожидала и младшего брата, но тому удалось победить в битве под Любичем. В 1016 г. Святополк сбежал к своему тестю Болеславу, спустя два года они вместе попробовали напасть на Ярослава. Битва произошла на Волыни, на берегу Буга. На время Болеславу удалось завладеть Киевом, но позже он рассорился с зятем и уехал. В это время Мудрый снова нападает вместе со своими варягами и выигрывает.

В 1019 г. Ярославу удалось стать киевским князем. Своей главной целью он видел защиту родной земли от печенегов и других завоевателей. Под своей властью правитель объединил практически все древнерусские территории. Но для полноценного управления мужчине потребовалось разобраться с другими родственниками.


В 1021 г. он изгнал своего племянника Брячислава Полоцкого, после этого разделив по Днепру государство с братом Мстиславом. В 1036 г. тот умирает, и Ярослав снова становится единственным князем. В это же время он отправляет своего сына Владимира на пост новгородского государя.

Мудрый предпочитал решать все вопросы с помощью дипломатии, прибегая к насилию только в крайнем случае. Исследования его останков показали, что у государственного деятеля была практически полностью перерублена нога. Он не мог обходиться без посторонней помощи, поскольку сильно хромал.

Некоторые историки утверждают, что травма была получена во время междоусобиц с братьями. Другие учёные считают, что Ярослав хромал с детства. В летописях находятся подтверждения второй версии, якобы ещё в юности правитель перенёс паралич ног. Но это не умалило его физической силы.

Управление Киевской Русью

Мудрый управлял Киевом с 1019 по 1054 год, за это время Русь стала сильнейшей страной в Европе. Территория была обведена каменной стеной, а главные ворота города назвали «Золотыми». Над ними возвышалась церковь Благовещения. Благодаря этому государственному деятелю на Руси был издан первый полноценный свод законов «Русская правда». Для укрепления защиты государства было вырублено несколько крепостей по реке Рось.


Также он основал несколько монастырей, в их числе Юрьев и Киево-Печерский, а также собор Святой Софии. Фундамент для последнего из них был заложен на месте фееричной победы над кочевниками. Даже сейчас храм поражает своим великолепием горожан, фрески и мозаика отлично сохранились. Для отделки государственный деятель приглашал лучших мастеров из Греции. Неподалёку от собора находятся монастыри святого Георгия и святой Ирины.

Особое внимание государь уделял церкви и развитию письменности. Он собрал многочисленных переводчиков и книгописцев, чтобы расширить библиотеку Киевской Руси. По всей земле дети обучались грамоте благодаря открытому в Новгороде училищу для мальчиков. Ярослав и сам тратил много времени на чтение. Нанятые им специалисты переводили книги на древнерусский и церковнославянский языки.

В 1054 году князь ощущает приближение кончины, поэтому делит все свои земли между сыновьями, завещая им жить в мире. Киевский престол достался князю Изяславу. Скончался государственный деятель 20 февраля 1054 года. Его похоронили в мраморном гробу, церемония проходила в церкви Святой Софии.

Династические браки

Ярослав Владимирович за свою жизнь был женат только один раз, однако в летописях упоминается два имени супруги — Ирина и Анна. Жену государственного деятеля звали Ингигерде, она была дочерью шведского конунга Олава. Как утверждают историки, при крещении девушка получила имя Ирина, после пострига в монахини её стали называть Анной.


Для укрепления своей власти Ярослав выдал всех дочерей за королей других стран. Елизавета стала супругой норвежца Гаральда, Анастасия вышла замуж за венгерского правителя Андрея. Историки уделили много времени изучению судьбы Анны Ярославны, ставшей женой французского короля Генриха I.

Сына Всеволода князь женил на греческой царевне, ещё двое отпрысков связали себя узами брака с немецкими княжнами. Изяслав взял в жёны сестру польского князя Казимира, который, в свою очередь, женился на сестре Мудрого. Её звали Доброгнева. Ярослав Владимирович стремился построить политику на любви и дипломатии, избегая использования оружия. Он надеялся, что сыновья продолжат его дело, однако смерть государя стала толчком к началу феодальной раздробленности.

За свою жизнь государственный деятель успел сделать больше, чем многие другие правители. Он имел твёрдый характер, постоянно стремился к просвещению, за что и был прозван Мудрым. Русская православная церковь помнит и ежегодно чествует память своего князя. В високосный год эта дата выпадает на 4 марта, во всё остальное время — на 5 число.

Источник: stories-of-success.ru

Правління та діяльність Ярослава Мудрого.

В останні роки життя Володимира його численні сини перестали коритися батьку. Спочатку повстав турівський князь Святополк, за що був кинутий у в’язницю.


тім відмовився платати данину новгородський князь Ярослав. Розлючений Володимир став готуватися у похід проти нього, але 15 липня 1015 р. раптово помер. Між братами спалахнула війна. Святополк, прозваний Окаянним, вів себе найбільш брутально. Він убив трьох братів — Бориса, Гліба, Святослава. Кілька разів приводив на Русь поляків, щоб здобути Київ. Нарешті, розбитий на річці Альті військами Ярослава, що складалися з новгородців і варягів, Святополк втік до Польщі, дебезслідно зник. Великим князем київським став Ярослав Володимирович (1019-1054), прозваний за розум і вченість Мудрим. Незважаючи на своє слабке здоров’я, вроджену кульгавість, новий князь був завзятим полководцем і енергійним державцем. Його християнське ім’я — Юрій.

Прийшовши до влади, Ярослав Мудрий ще довгі роки приборкував інших князів та племена. Чернігівщина перейшла до нього лише після смерті брата, сильного князя Мстислава, який понад 10 років володів лівобережною частиною Русі від Чернігова до Тмутаракані. Він допоміг Ярославу повернути захоплені польським королем Болеславом I Хоробрим червенські міста. Над річкою Сян брати спорудили західний форпост Русі — місто Ярослав (тепер у Польщі). Було укріплено населені пункти на території Волині, де жили дуліби й бужани.

Ярослав поширив владу на західне узбережжя Чудського озера, де було споруджено місто Юр’єв (тепер Тарту в Естонії). Відновилася влада київського князя над ятвягами на Німані. Після завершення міжусобної боротьби князь сприяв відродженню сільського господарства, ремесла, торгівлі. Розбудовував Київ, Чернігів, Володимир-Волинський, Новгород.


Найбільше зроблено князем Ярославом для зміцнення південно-східних кордонів. Як і його батько, Ярослав будував міста-фортеці на Росі, Стугні, рішуче боровся з кочовиками. Коли 1036 р. навала печенігів докотилася до Києва, князь зібрав великі сили і дав рішучий бій під столицею. Літописець відзначив: «Була битва жорстока, і тільки навечір Ярослав узяв гoру.Побігли печеніги у різні боки, бо не знали куди бігти. Тікаючи, одні тонули в Сетомлі, інші в інших ріках, а ще інші невідомо де бігають і донині». Розбиті вщент вороги більше не нападали. Частина їх пішла на схід у далекі степи, де асимілювалася з іншим народами, а частина, що залишилася біля кордонів Русі, підкорилась її владі і розчинилася в місцевому населенні.

Успіхи зовнішньої політики Ярослава грунтувалися не на застосуванні збройних сил, а на дипломатичній діяльності, що спиралася на династичні родинні зв’язки. Так, трирічна війна Русі з Візантією завершилася примиренням і шлюбом сина Ярослава Всеволода з донькою імператора Костянтина ІХ Мономаха Анастасією. Пізніше їхній син, Володимир Всеволодович, успадкував від візантійського діда прізвисько Мономах.

Сам Ярослав був одружений на доньці шведського короля Інгігерді. Син норвезького короля Гарольд Сміливий побрався з донькою Ярослава Єлизаветою. Анастасія Ярославна стала дружиною угорського короля Андріана І. Талановита і освічена Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І та після його смерті певний час управляла країною. Польський король Казимир І Відновлювач був одружений на сестрі князя Марії-Доброгніві. Династичні стосунки були також з Німеччиною. За Ярослава Мудрого середньовічна держава русичів дістала широкого міжнародного визнання. Князя Русі недаремно називали «тестем Європи».


Місто Київ перетворилося в одне з найбільших і найгарніших міст у середньовічній Європі — «матір міст руських», прекрасну столицю Русі. На місці розгрому печенігів князь розпочав міську забудову. Він оточив нову частину міста великим валом і високою дерев’яною стіною. На відміну від старої частини — «міста Володимира», юна дістала назву «міста Ярослава». Головні південні ворота, над якими височіла церква з золотою банею, дістали назву Золотих. У центрі «міста Ярослава» в 1037 р. споруджено митрополичий Софійський собор, що зберігся й донині. Зміцнювалися міські укріплення. Ремісничо-торговий Поділ обнесли верхнім та нижнім валом. У Києві накопичувались багатства. Він став визначним адміністративним і торговельним центром. Його зв’язки охопили багато країн Європи та Азії.

Населення Києва швидко зростало. Окрім князівської родини, бояр, дружинників, у ньому селилися ремісники, купці, лихварі. У період розквіту місто мало до 8 тис. дворів і близько 50 тис. чоловік населення. За розмірами, бурхливістю життя та багатством Київ досяг рівня найбільших столиць Європи — Лондона і Парижа. Його навіть стали називати суперником Константинополя.


Населення столиці Руської Землі в цілому було однонаціональним — русичі-українці. Але поруч з ними в XI ст. у Києві мешкали іноземні купці — греки, варяги-скандинави, араби, сирійці, франки, поляки, ще в X ст. з’явилася община євреїв-іудеїв.

Зростання військової, політичної і економічної могутності держави спричинило консолідацію праукраїнських племен, асиміляцію їхньої мови, характеру, вело до поступового формування єдиної української народності.

Источник: histua.com

Ярослав Мудрий: біографія

Один з найбільш шанованих давньоруських князів – князь Ярослав Мудрий, син Володимира великого Хрестителя. Прізвисько Мудрий він отримав за любов до освіти і створення першого відомого на Русі зводу законів, пізніше названого «Руською правдою». А ще він – батько, дядько й дід багатьох європейських правителів. При хрещенні Ярослав отримав ім’я Георгій (або Юрій). Руська православна церква вшановує його як благовірного і навіть внесла в святці день його пам’яті. У високосний рік це 4 березня, а в звичайний – 5-е.

Біографія ярослава мудрого

Один з найбільш шанованих давньоруських князів | epochtimes.com.ua

Про дату народження Ярослава Володимировича і сьогодні сперечаються. Але більшість істориків і вчених схиляються до того, що князь з’явився на світ в 978 році, хоча повної впевненості в цьому немає ні у кого. День його народження тим більше невідомий.


Його батьками стали Володимир Святославович, який належав до роду Рюриковичів, і полоцька княжна Рогнеда Рогволдовна. Хоча і тут немає згоди. Наприклад, відомий історик Микола Костомаров сумнівався, що саме Рогніда була матір’ю Ярослава. А його французький колега Арриньон і зовсім вважав, що князя народила візантійська царівна Анна. Нібито саме ця обставина пояснює його втручання у внутривизантийские справи в 1043 році.

Біографія ярослава мудрого

Портрет князя | Еpochtimes

Але заради справедливості варто відзначити, що інша маса істориків схильна вважати саме Рогнеду жінкою, яка дала життя найвідомішому з давньоруських князів.

Всіх чотирьох нащадків, народжених у шлюбі з Рогнедой, Ізяслава, Мстислава, Ярослава і Всеволода, великий князь Володимир відправив княжити в різні міста. Ярославу дістався Ростов. Але так як хлопчику ледь виповнилося 9 років від роду, до нього був приставлений кормилець і воєвода Будый (в інших джерелах Буди). Пізніше, коли подорослішав князь Ярослав Мудрий почав правити Новгородом, годувальник і наставник перетворився на найближчого соратника.

Правління Ярослава Мудрого


Цей період має характер переказів і легенд. Час князя Ярослава Мудрого, як і саму особистість, одні історики схильні ідеалізувати, інші – демонізувати. Правда, як завжди, десь посередині.

Біографія ярослава мудрого

Бунтар | Uamodna.com

Князювання Новгородом мала більш високий статус, ніж управління Ростовом. І все ж новгородський володар мав підлеглий статус по відношенню до київського, тобто Володимиру. Тому князь Ярослав Мудрий в обов’язковому порядку кожен рік виплачував батькові 2/3 зібраної з Новгородських земель данини. Це була сума 2 тисячі гривень. 1 тисяча залишалася на зміст самого вельможі і його дружини. Треба сказати, що її розмір лише трохи поступався дружині Володимира.

Напевно, саме ця обставина підштовхнула сина збунтуватися і в 1014 році відмовитися платити величезну данину батькові. Новгородці підтримали свого посадника, про що є відомості в літописах збереглися. Володимир розгнівався і почав готувати похід для упокорення бунтівників. Але на той момент він був у похилих літах. Невдовзі захворів і раптово помер, так і не покаравши сина.

Біографія ярослава мудрого

Князь Київський | Fb.ru

Місце батька зайняв старший син – Святополк Окаянний. Щоб убезпечити себе і утримати владу в руках, він знищив трьох братів: Бориса, якого особливо любили кияни, Гліба і Святослава. Така ж доля чекала і новгородського посадника. Але той зумів перемогти Святополка в кривавій битві під Любечем, і в 1016 році увійшов у Київ. Крихке перемир’я між братами, що поділили Київ по Дніпру, час від часу переходило в «гарячу» стадію. Але в 1019-го Святополка не стало, і Ярослав Мудрий розпочав неподільне правління київським престолом.

Величезною заслугою князя Ярослава Мудрого стала перемога над печенігами. Це сталося у 1036 році. Як свідчать літописи, місто був осажен кочівниками в той період, коли правитель відлучився в Новгород, де взяв участь у закладенні храму. Але отримавши звістку про небезпеку, він швидко повернувся й розбив печенігів. З цього моменту їх жорстокі і криваві набіги на Русь надовго припинилися.

Біографія ярослава мудрого

Просвітитель | Сһомуѕики

Почалося «золоте» час Ярослава Мудрого. Після здобутих перемог вельможа взявся за грандіозне будівництво. На місці блискучої перемоги над кочівниками було закладено Софійський собор. Він багато в чому був копією собору в Царгороді. Прикрашений чудовими фресками і мозаїкою, храм вражав сучасників красою і радує око сьогодні.

Біографія ярослава мудрого

Софійський собор | Lifegid.com

Вельможа не шкодував коштів на церковне благоліпність і запрошував для оздоблення собору кращих грецьких майстрів. А ще в місті з’явилися знамениті Золоті ворота, повторившиеся такі ж в Царгороді. Над ними виросла церква Благовіщення.

Політика Ярослава Мудрого

Правитель доклав чималих зусиль, щоб перервати залежність руської православної церкви від довлевшей над нею Візантією. Тому в 1054 році вперше в історії Русі її церкву очолив російську, а не грецький митрополит. Звали його Іларіон.

Внутрішня політика Ярослава Мудрого була спрямована на підвищення освіченості народу і викорінення залишків язичеської віри. Християнська віра прищеплювалася з новою силою. У цьому син продовжив справу свого великого батька Володимира Хрестителя.

Біографія ярослава мудрого

Пам’ятник великому будівельнику і просвітителю | Dmitrysh.gorod.tomsk.ru

Син велів перекладати грецькі рукописні книги на слов’янську мову. Він сам любив читати і намагався прищепити любов до читання і освіті своїм підлеглим. Духовенство почало » навчати дітей грамоті. У Новгороді з’явилося училище для хлопчиків, яке набрало 300 перших учнів.

Кількість книг швидко зростало і книжна премудрість зводилася в свого роду моду того часу. Бути освіченим ставало престижно.

У Повісті тимчасових років йдеться про якесь зборах книг і документів, яке прийнято називати Бібліотека Ярослава Мудрого. Вчені говорять про різне кількість: від 500 до 950 томів. За деякими даними, бібліотека була передана князем (за іншими відомостями – його правнуком) Софійського собору.

Біографія ярослава мудрого

Таємнича бібліотека не знайдена | Vsviti.com.ua

Так як стародавні книги, яким тисяча років, не знайдені, то існує безліч гіпотез, де вони можуть зберігатися. Одні стверджують, що це можуть бути підземелля Софійського собору, інші говорять про катакомбах Києво-Печерської лаври, треті – про Видубицькому монастирі. Але є і скептики, які вважають, що безцінні фоліанти не могли вціліти після спустошливих половецьких набігів і пожеж.

Ще одна версія, яка має право на існування, – Бібліотека Ярослава Мудрого стала частиною не менш легендарної Бібліотеки Івана Грозного.

Князь Ярослав Мудрий стояв біля витоків появи перших руських монастирів, серед яких головний – Києво-Печерський. Монастир не тільки вніс величезний внесок у просування і популяризацію християнства і православ’я, але й зіграв величезну роль в освіті. Адже тут складалися літописи і перекладалися книги.

Біографія ярослава мудрого

Великий просвітитель | М.day.kyiv.ua

А ще це чудовий час з’явилась «Руська правда» Ярослава Мудрого. Це перший звід законів Русі, який послідовники дописували і примножували.

Історики високо оцінюють і зовнішню політику вельможі, в якій він теж домігся величезних успіхів. Здається, він першим з російських князів зробив наголос на дипломатію, а не силу зброї. У той час головним способом налагодити відносини з іншими державами вважалися династичні шлюби. А так як Київська Русь за часів правління Мудрого перетворилася в освічене і сильна держава, то «поріднитися» з неї виявили бажання багато правителі європейських країн.

Біографія ярослава мудрого

Читання «Руської правди» | Вlogspot.com

Дружиною Ярослава Мудрого стала дочка короля Швеції Олафа – Інгігерда, яка отримала після хрещення ім’я Ірина. Від батька їй дісталося багате придане – місто Альдейгаборг (пізніше Ладога). Прилеглі до нього землі отримали назву Інгерманландія (що перекладається як землі Інгігерди).

Син князя – Всеволод – оженився на грецькій царівні. Ще двоє нащадків – на німецьких княжнах. Син Ізяслав узяв в дружини сестру польського князя Казимира, а сам Казимир одружився на сестрі Мудрого –Доброгневе.

Біографія ярослава мудрого

Анна Ярославна | Еncyclopediaofukraine.com

Такі ж династичні шлюби були у дочок київського вельможі. Єлизавета була видана заміж за норвезького короля Гаральда, Анастасія – за угорського правителя Андрія. Але найбільш відомою і шанованою виявилася дочка Анна Ярославна, яка стала дружиною французького короля Генріха I. У результаті такої зовнішньої політики князь Ярослав Мудрий опинився пов’язаний узами споріднення з безліччю сильних сусідів, близьких і далеких.

Засновник міст

Князь Ярослав Мудрий заснував Юр’єв. Це трапилося в 1030 році, коли він ходив походом на Чудь. Нове місто, назване на честь свого ангела, що з’явився на березі Чудського озера. Зараз він називається Тарту і є другим за величиною естонським містом після Талліна.

Ще один город Ярослава Мудрого – Ярославль, хоча деякі історики вважають факт його заснування князем не безперечним.

Юр’єв — Тарту | Fuchs-a.narod.ru

Є ще один Юр’єв, який був заснований князем. Це місто виявився одночасно і фортецею, яка входила в Поросскую оборонну лінію. Він був зведений для захисту Києва від кочівників. У 1240 році татаро-монголи його знищили, залишивши лише руїни церкви. Навколо неї і відродився місто, отримавши назву Біла Церква. Він і сьогодні так називається.

Особисте життя

Багато істориків сходяться на думці, що дружина Інгігерда, після хрещення стала Іриною, мала величезний вплив на чоловіка і залишила помітний слід в історії Русі. На отриманих нею від батька в спадщину землях в 1703 році Петром Першим був побудований Санкт-Петербург.

У Києві завдяки княгині Ірині з’явився перший жіночий монастир. Він був споруджений при церкві Святої Ірини. Одна з його колон «дожила» до середини ХХ століття. Зараз про існування храму нагадує лише тиха вулиця Ірининська.

Біографія ярослава мудрого

Князь з дружиною

Як склалося особисте життя Ярослава і Інгігерди-Ірини – сьогодні сказати важко. Відомо лише те, що в шлюбі з нею народилися 6 синів і 3 дочки. Дружина поділяла погляди свого чоловіка і перейшла в його віру, чимало зробивши для її просування.

Красенем великий вельможа, здається, не був. Сильно виступаючий ніс і такий же підборіддя, різко окреслений рот і великі очі не додавали привабливості. А ще він був кульгавим з-за різної довжини ніг. За однією версією – через пошкоджених в бою кульшового і колінного суглобів, а з іншого – через спадкової хвороби Пертеса.

Біографія ярослава мудрого

Реконструкція М. М. Герасимова | Кп

Існує історична загадка-головоломка, на яку у різних істориків існує своя думка. Деякі з них стверджують, що князь Ярослав Мудрий був одружений двічі. Його першою дружиною нібито була норвежка Ганна. У цьому шлюбі навіть народився син Ілля. Але в 1018 році він разом з матір’ю був полонений польським королем Болеславом Хоробрим і назавжди вивезений до Польщі. Ця версія нібито підтверджується тим, що ім’я Ганни зустрічається в деяких літописах.

Але є і противники цієї спірної версії. Вони стверджують, що все набагато простіше. Ганна – це чернече ім’я Інгігерди-Ірини. Нібито вона в кінці життя постриглася в черниці, взявши собі це ім’я. У 1439 році архієпископ Євфімій зарахував Ганну до лику святих. Вона вважається небесною покровителькою Новгорода.

Примітно, що сам князь Ярослав Мудрий був зарахований до святих лише в XXI столітті.

Смерть

Останні роки життя князь Ярослав Мудрий провів у Вишгороді. Він помер у свято Торжества Православ’я на руках одного з своїх синів Всеволода, переживши на 4 роки дружину і на 2 старшого з синів Володимира.

Біографія ярослава мудрого

Смерть князя | Р-i-f.livejournal.com

Датою смерті князя вважають 20 лютого 1054 року. Його поховали в Софійському соборі в Києві, в 6-тонному мармуровому саркофазі. На жаль, останки великого правителя зникли. Відомо, що саркофаг у ХХ столітті розкривали тричі: в 1936, 1939 і 1964 роках. І робили це не завжди кваліфіковано і сумлінно.

Після розтину у 1939 році останки Ярослава Мудрого відправили в Ленінград, де вчені Інституту антропології вперше підтвердили, що один з 3 скелетів (чоловічий, жіночий та дитячий) з розкритого поховання дійсно належить князеві. За знайденим черепом антрополог Михайло Герасимов зумів відновити вигляд правителя.

Біографія ярослава мудрого

Саркофаг | Lifegid.com

Останки повернули до Києва. Але в 2009 році гробницю знову розкрили і виявили, що останки найдавнішого з Рюриковичів немає. На місці знайшли два жіночих скелета – один часів Київської Русі, другий ще більш давній – скіфського періоду. А ще в гробниці виявили газети «Известия» і «Правда» 1964 року.

Багато істориків і дослідників схиляються до версії, що останки слід шукати в США. Нібито туди вони були вивезені в 1943-му, коли відступали німецькі війська.

Источник: poradi.com.ua

Ярослав Володимирович Мудрий був великим Київським князем. Рік його народження на сьогоднішній день точно невідомий, але якщо вірити багатьом джерелом, то народився Ярослав в 978 році.

Прізвисько Мудрий Ярослав отримав за безмежну потяг до освіти, а також за те, що саме їм був створений перший звід законів на Русі, який пізніше називався «Руська правда». Крім усього іншого, він був чудовим батьком, дідом і дядьком великої кількості європейських правителів. Для російської православної церкви Ярослав почитаємо як благовірного. В святці була внесена навіть дата пам’яті про цього великого і могутнього правителя.

Будучи юнаком, Ярославу вже був привласнений титул князя Ростова. Якщо вірити історії, то саме в цей період часу звели славне місто Ярославль.

Після того як помер Вишеслав, а сталося це в 1010 році, Мудрий стає автоматично князем Новгородським.

Період правління Ярослава Мудрого носить в собі чимало легенд та всіляких легенд. Деякі історики ідеалізують цей період, а інші навпаки – демонізують.

Князювання в Новгороді носило статус вище, ніж період правління в Ростові. Але, так чи інакше, він теж перебував у підпорядкуванні князя київського, Володимира І – свого батька, якого кожен рік виплачував 2/3 дані зібрані з земель Новосибірська. Сума становила всього 2000 гривень, а решта 1000 – залишалися в скарбниці на утримання дружини княжої і самого Ярослава.

Напевно, саме цей факт і підштовхнув Ярослава збунтуватися проти свого батька і відмовитися платити йому досить велику данину. Ця подія відбулася на 1014 рік. Весь Новгород підтримав свого правителя, а Володимир тим часом приступив до підготовки до походу, щоб якнайшвидше приборкати бунтарів. Але на той час він вже був вельми поважного віку. Зовсім скоро Володимир захворів і незабаром помирає. Йому так і не вдалося покарати власного сина.

На місце батька приходить старший брат Ярослава – Святополк Окаянний. Для забезпечення всієї влади у власних руках, він вбиває трьох братів: Гліба, Святослава і Бориса, якого так любили всі кияни. Така ж доля чекала і Ярослава, але той не здався і переміг Святополка в кривавій битві, яка відбулася між ними під Любечем. Тільки в 1016 році Мудрому вдалося увійти в Київ, який після вони поділили по Дніпру. У 1019 році Святополк гине і Ярослав стає єдиним і повноправним правителем Київської Русі.

Найбільшою заслугою князя стає незаперечна перемога над печенігами. Дана подія довелося на 1036 рік.

Ось і настав «Золотий час» Ярослава. На місці одержання перемоги над печенігами, зведено Софійський собор. Після чого з’являються знамениті Золоті ворота, над якими, немов на очах виросла церква Благовіщення.

Великого правителя не стало 20 лютого 1054 року.

Источник: shollsoch.ru


You May Also Like

About the Author: admind

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.